"...професор з окопів налагодив співпрацю з угорськими волонтерами, які, попри офіційний нейтралітет їхньої країни, допомагають ЗСУ й акумулюють значні суми на дрони, рації та ЕкоФлоу. А ще понад три місяці тому кандидатуру Федора Шандора запропонували на посаду посла України в Угорщині, хоча наразі офіційної відповіді Будапешта на цю пропозицію Київ не отримав. Федір Федорович тим часом активно вчить літературну угорську та дипломатичний етикет, а на всі питання щодо можливої високої посади дипломатично таки й відповідає, мовляв, я – сержант ЗСУ, і в разі необхідності виконаю наказ Головнокомандувача."
-
пише видання Ukrinform.ua, публікуючи розгорнуте інтерв'ю журналістки Тетяни Когутич з відомим закарпатським науковцем та бійцем ЗСУ.
Будучи людиною з угорським корінням, і маючи наукову звичку збирати та аналізувати доступні статистичні дані, професор Шандор наводить цікаву статистику що етнічних угорців, які беруть участь у війні України за свою свободу.
"- Ви рахували угорців у війську? Скільки їх?
- У моєму списку 374 етнічні угорці, які зараз воюють.
- Значна більшість – у 128-ій бригаді чи в 101-ій Закарпатській ТрО?
- Ні, здивую вас: найбільше угорців служить у прикордонних військах. Крім “Закарпатського легіону” (неофіційна назва окремої Закарпатської гірсько-штурмової 128-ї бригади) та Закарпатської ТрО, багато угорців також у 33-ій бригаді. Ну, й одиниці ще розкидані по різних бригадах.
- Ви любите створювати асоціації – чи є якась така для угорців, що служать у ЗСУ?
- За останній час утворилося таке неформальне об'єднання в Угорщині, яке підтримує угорців у ЗСУ – з цього, власне, почалася ця історія з пошуком та обліком угорців у лавах ЗСУ. Волонтери з Угорщини звернулися до мене з тим, що, мовляв, ми хочемо підтримувати угорців не тільки в Закарпатській ТрО (мова про “Закарпатських шарканів”, “шаркань” з угорської – дракон), а й в інших формуваннях – допоможіть сконтактувати.
Коли я почав питати офіцерів у війську, чи є у вас угорці, зазвичай відповідали, що нема. Якось під час одного з таких візитів до командира у мене був рюкзак, на ньому також угорський прапор, і після розмови підійшов до мене чоловік, це був підрозділ 128-ї бригади, і каже, мовляв, хто тут мадяр, бо я теж мадяр. Ми з ним розговорились, і відтоді я ношу угорський прапор на однострої завжди. Так легше впізнати один одного. Часто підходять і питають, мовляв, чи я також можу носити цей шеврон – тоді ділюся з хлопцями, у мене завжди їх трохи є з собою.
- Так розумію, що угорці в ЗСУ не надто афішують, що вони угорці?
- Так, а мені важливо показати, що угорці в нашій армії є – бо часто поширюють наратив, що угорців нема в ЗСУ, а вони є, і їх багато.
- Як вам вдалося запустити кампанію угорських донатів на ЗСУ – при тому, що Угорщина відкрито позиціонує себе як держава, яка не підтримує Україну зброєю?
- Ми акумулюємо донати не на зброю, а на мілітарні предмети, наприклад, дрони, рації, тактичні штуки, специфічні ліки для військових, комбо типу далекомірів, тепловізорів, а також батареї та зарядні станції. Усе, що ми не можемо тут дістати, або можемо, але за дуже великі гроші. Якщо говоримо про рації, мова йде про дорогі “Мотороли”, вартістю 800 євро одна. А їх треба вісім на підрозділ. Дрони – мова йде про Mavic ЗТ, це еліта. Тепловізори – не мисливські, а парамілітарні...
- Як узагалі вдалося вибудувати цю системну співпрацю з угорцями, зважаючи на заявлений офіційно нейтралітет?
- Випадково! Я коли пригадую, як це вибудовувалось, досі не вірю, що все переросло у такий волонтерський рух Carpathian Dragon Supply. 23 жовтня минулого року ми зайшли в село Амбарне на Харківщині з угорським прапором, зробили фото і виклали в мережу пост про те, що угорці звільнили українське село від росіян. Я закинув це на свій Фейсбук. Було багато перепостів – 1,7 мільйона людей подивилися це фото лише в Угорщині. Наступного дня мені написав волонтер Мігай Олаг і запропонував допомогу. Я розписав, що було потрібно на той момент – ми стояли під Куп’янськом, за 540 метрів Росія за кордоном, нам конче були необхідні батареї та зарядні станції, бо тільки-но вмикали генератор, по ньому моментально прилітало. З тих перших батарей та зарядних станцій і почалася співпраця.
- Ви вже майже три місяці неофіційний посол у Будапешті (агреман на Федора Шандора Україна передала Угорщині в кінці березня, – ред.). Це поміняло ваш статус у ЗСУ? Вчите дипломатичний етикет?
- Якщо чесно, то мову вчу, бо я добре знаю розмовну угорську, тепер вчу літературну. Але на даний момент я – сержант Збройних Сил України, перебуваю у лавах ЗСУ і виконую завдання, яке ставлять переді мною командири. Все, крапка. Я – там. Від наших позицій фронт – за 12 км. Прилітає постійно. Та й у нас у країні така ситуація, що тебе всюди можуть убити. Звісно, якби я зараз був в Угорщині, я би вже носив метелика. А так – я на війні й виконую завдання командирів.
- Що стосується наших українських угорців, закарпатської меншини – чи співпрацюєте з ними і як саме?
- Є робота у науковому напрямку, а є також у волонтерському. Я з радістю приїжджаю в угорські школи та інститут у Берегові, й мені приємно, що вони не просто нас зустрічають, а вже мають зібрану допомогу, яку передають на ЗСУ. Вони запитують, що насправді відбувається на фронті, хочуть знати це не з мас-медіа, які корегують інформацію, а від людей “звідти”, тим більше, від угорців “звідти”. Це про довіру та підтримку, бо в кінці зустрічі нам – 600 кг вантажу. Це гарна співпраця.
- І наостанок питання: наскільки мотивовані угорці в ЗСУ? Чи воюють так само, як українці, чи з меншим завзяттям?
- Узагалі не відрізняється мотивація, тут нема національного принципу. Але один момент є, знаєте. Мушу це відзначити. Угорці дуже добре знають, що таке 1526 рік, коли йшла війна з Османською імперією й угорців під Могачем розбили . Тоді Папа Римський назвав угорців “щитом Європи” – від диких східних орд. Угорці у війську мені часто кажуть: у нас таке враження, що ми цей хрест, даний Папою, будемо носити до кінця віків. Це їхній фатум – битися проти східних орд, хочуть вони того чи не хочуть. Тоді у 1526 році вони билися, билися в 1956 році проти комуністів і тепер, у 2023-му також б'ються."
Повне інтерв'ю читайте за посиланням: