Водоканал Карпатвіз показав майже секретний об’єкт – каналізаційні очисні споруди Берегова

12.04.2015 Перегляди 1451 Коментарі 0
Побачити очисні споруди, якими закінчується шлях берегівської каналізації, непросто.
По-перше, мало кому відомо, де вони знаходяться. По-друге, виявляється, це ледь не секретний об’єкт. Принаймні, так випливає з офіційної відповіді ТОВ «Водоканал Карпатвіз», яку нещодавно отримав на свій запит голова ради ГО «БерегМайдан» Михайло Сакалош. В листі-відповіді, серед іншого, було сказано:

«Інформація про роботу каналізаційних колекторів, їх перелік та адреси належить до інформації з обмеженим доступом. У зв’язку з напруженою суспільно-політичною ситуацією у державі, на виконання заходів з протидії терористичних актів, диверсій та запобіганню їх виникненню, звертаємо увагу на те, що розголошення цією інформації може завдати істотної шкоди інтересам територіальної громади міста. Для отримання дозволу щодо її розголошення Товариство звернулося до Берегівського міськвиконкому. Про результати цього звернення інформуємо Вас додатково».

Те, що водоканал проявляє пильність в наш неспокійний час, це добре. Втім, кому треба, той інформацію знайде. Вочевидь, дозвіл показати громадськості берегівські очисні споруди товариство таки отримало. Тому після проведеного у Чистий четвер Круглого столу з питань, пов’язаних із каналізаційним забрудненням Верке керівник «Карпатвізу» Йосип Галайда запросив бажаючих відвідати міські очисні споруди. Знаходяться вони на краю Берегова, добиратися до них треба по ґрунтовій дорозі вздовж винного заводу «Чизай». По прямій через поля від споруд вже недалеко до центру села Яноші. Демонстрація споруд, насамперед, мала за мету розвіяти переконаність багатьох берегівчан у тому, що всі стічні води по каналізаційних трубах без жодної очистки потрапляють прямо в Верке. Це не так, точніше, не зовсім так.



Очисні споруди у Берегова таки є (до речі, на відміну від низки закарпатських міст). Вони були збудовані в 1987 році, і на той час вважалися одними з найсучасніших в області. Тодішньою технологією передбачалась очистка забруднених фекаліями вод за допомогою бактерій. Втім, вже тоді технологія давала збої – бактерії гинули під час потрапляння в воду токсичних забруднень (несанкціонованого зливу нафтопродуктів, хімікатів тощо). Що вже казати про побутову хімію, якої нині просто вал – і про що не думали при складанні держстандартів в 1960-х роках (а саме по цих стандартах і були зведені ті споруди)? Та біда в тому, що й ці споруди, хай і недосконалі, були кинуті напризволяще в важкі 90-ті роки, і ледь не стали здобиччю мисливців за металобрухтом. В 2007 році ТОВ «Водоканал Карпатвіз» прийняло систему очисних споруд на свій баланс. Як стверджує Й. Галайда, від початкових основних фондів там лишилось процентів зо двадцять. В цьому «екскурсанти» могли переконатись самі – від лабораторії (де колись працювали вісім чоловік) та машинного залу лишилися самі руїни.





На щастя, залишилася в більш-менш робочому стані система басейнів, через які проходять стічні води. Мета цих басейнів – затримати піщаний осад та намул. Попередньо також збирається присутнє в воді побутове сміття. Нині через цю систему щодня проходить біля тисячі кубометрів стічних вод на добу (при заплановані потужності в сім тисяч).















Після переходу очисної системи на баланс «Карпатвізу» тут наведено певний лад. Наразі тут працює десяток працівників. Територія освітлюється і охороняється, відтак, подальший вандалізм зупинено.





Басейни-відстійники свого часу були настільки зарослі та забруднені намулом, що по ньому можна було ходити – нині в них знову відстоюється брудна вода. Запах в повітрі, треба сказати, стоїть відповідний… Проходячи через низку басейнів та ставки-відстійники, вода в результаті через вузький канал та бетонний колектор впадає в Верке.







Має хіба нормальний, «водяний» колір, в чому всі присутні мали можливість переконатись. Чого, звісно, не скажеш про її хімічний та бактеріологічний склад – адже примітивне відстоювання ніяк не допоможе очистці води дійти до стану хоча б технічної…













Що робити з цією міською системою – це окрема «довгограюча» тема. Чи можливо оздоровити наявну, оновлено-радянську очисну систему, чи варто будувати з нуля нову? Яку, і яким коштом? Чи існують альтернативні технології очистки води і хто ними може займатися? До цих питань Beregovo.Today ще не раз повертатиметься. 


Олег Супруненко, для Beregovo.Today


Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число
 

вологість:

тиск:

вітер: