Цієї осені на городах мешканців Берегівщини (і не тільки її) можна спостерігати велику кількість комах великого розміру, відомих як богомол. В наших краях водиться один з численних представників цього виду, а саме Богомол звичайний (лат. Mantis religiosa), якиймає зелене або коричневе забарвлення й досягає завдовжки 7 см (самці дещо менші за розміром, іх жовжина не перевищує 6 см). (Для порівняння - найбільші представники, гігантські богомоли, які у нас не водяться, сягають у довжину 17 см).
Цікаво, що богомол у минулому столітті жив переважно в південних областях України, а тепер його спостерігають у більшості регіонів, а на Закарпатті він став звичайним видом. Так само і в Європі його ареал розширається, сягаючи вже навіть країн Балтії.
Наприкінці літа – початку осені у богомолів починається процес парування. Широко відомо, що після запліднення (або під час нього) самка вбиває самця, зазвичай відгризаючи йому голову. Однак деколи самець встигає впасти на землю, відійти приблизно на півметра й завмерти на кілька хвилин. Така тактика допомагає йому врятувати своє життя.
У вересні – жовтні запліднена самка знаходить затишне місце, де відкладає близько 100 ембріонів за один раз. Інтервали відкладання яєць після спаровування залежать від забезпеченості кормом і загальної фізичної підготовки самки.
Богомоли комахи відрізнаються своєю ненажерливістю, причому поїдають вони як шкідливих для рослинництва комах, так і корисних, навіть, бджіл. Втім, упіймати бджолу доволі важко, тому загальна думка городників зводиться до того, що богомоли приносять користь, оселившись на наших земельних ділянках, та знищуючи пожирателів городини.
Про життя й особливості богомолів нині є безліч інформації в інтернеті, тим паче, що вже багато років вони стали одними з улюблених серед любителів тримати комах вдома (зазвичай тримають якраз вище згаданих гігантських). Єдине, про що варто попередити - богомол здатен "вкусити" своїми жвалами, тож брати в руки їх не варто, особливо дітям, або бути обережним.