"...Багато хто вважає, що Верке - це канал штучного походження, а в оману їх вводить невідомий їм фактор, що русло річки Боржава (в районі села Боржава в напрямку Варієва) в середині ХІХ століття змінило своє русло. Відтак воно стало проходити в кількох сотень метрів від старого. За архівним документом інженер Бережського округу Янош Будинськи у 1771 році взявся вирішити проблему висихання річки, шляхом зміни напрямку течі, а залишок води спрямувати через Боржаву в Тису. Для цього був складений кадастр (карту) будівництва бар’єрів (гребель) - один нижній, один верхній, але у 1798 році, ще до повного завершення меліораційних робіт, повінь знищила греблі. Навколишня територія стояла під водою майже до 1854 року. І тільки, у 1892 році, були збудовані входячи з боку Боржави регулюючи шлюзи та встановлена гребля на річці Боржава (на фото 30-х років ХХ ст.). ... У «Каталозі річок України», видання АН УРСР за 1957 р. (автор Г. І. Штець) під числом 166 Верке значиться, як річка, — довжиною 33 км. "
І справді, згаданий каталог дає характеристику Верке саме як річці:
і навіть вказує, що у Верке є власна притока:
Щодо самого каталогу, то про нього йдеться в поясненні на перший сторінках: «Каталог річок України» є першою спробою такого довідника, в ньому вміщено відомості про річки на території України в межах 1955 р. В каталозі дається українською мовою реєстр водотоків з постійною течією (власне річки) і періодичних водотоків, які мають довжину не менше 10 км та площу басейну понад 25 кв. км; назви суходолів та балок внесено лише тих, що мають басейни понад 50 — 100 кв. км. ...Усі гідрографічні характеристики річок дано за матеріалами Інституту гідрології та гідротехніки АН УРСР, зібраними у 1950— 1953 роках з деякими доповненнями та змінами, зробленими в 1955 р. При встановленні назв річок використано топографічні карти останніх років видання, адміністративно-господарські показники та різні історичні матеріали".