Долучився до засідання і президент КМКС Ласло Брензович, щоправда в режимі онлайн, очевидно, з Угорщини, де він перебуває вже тривалий час. Він подякував угорцям Закарпаття за "досягнення історичного результату" під час жовтневих місцевих виборів на Закарпатті.
Також Брензович розповів, що на підставі "сфабрикованих звинувачень" в Україні наразі відкрито провадження проти кількох організацій, очолюваних ним та проти нього особисто.
А саме через сепаратизм.
На думку Ласло Брензовича, абсурдність цих сфабрикованих звинувачень цілком очевидна. І все це нібито цілеспрямована кампанія націлена на залякування угорців Закарпаття.
Президент КМКС також дуже стурбований рішенням української влади щодо заборони трьох телеканалів. На його думку - йдеться про посягання на свободу слова, яка потребує захисту.
У своїй доповіді він також нагадав, що угорський уряд продовжить допомагати угорській громаді Закарпаття, і незабаром розпочнеться реалізація чергової програми на підтримку угорськомовних вчителів.
Долучилася до обговорення онлайн і Андрея Бочкор, депутат Європарламенту. За її словами ЄС закликав Україну налагодити відносини з угорською меншиною на Закарпатті.
Йожеф Борто, віце-президент КМКС, сподівається, що поновлення економічного співробітництва між двома країнами та розвиток інфраструктури вздовж спільного кордону є позитивним кроком вперед.
Однак на порядку денному, за його словами, аби в Україні визнали закарпатських угорців корінним народом в Україні, як у випадку кримських татар. Для того, аби вони навчалися рідною мовою до закінчення середньої школи.
"Наша пропозиція полягає у прийнятті закону, згідно з яким нас також визнають корінною меншиною - і це компромісна пропозиція", - сказав Йожеф Борто.
Під час конференції члени правління обрали керівництво організації. Всі залишилися на своїх місцях: керувати центральним офісом продовжить Жужанна Будоі, економічним напрямком займатиметься протягом наступних трьох років Оскар Балог, Кароліна Дорчі - залишилася секретарем з політичної комунікації, Андраш Мештер - секретарем з питань самоврядування, Ласло Молнар - секретарем з питань культури.
Наприкінці зустрічі учасники прийняли заяву КМКС, в якій засуджує залякування угорців Закарпаття та звинувачення у сепаратизмі членів організації.
"Нашому співтовариству досі незрозуміло, на чому базуються звинувачення з боку Служби безпеки від 30 листопада 2020 року. Ми вважаємо, що такі дії згубно впливають не лише на угорську меншину в Україні, а й на міжнародне сприйняття країни та суттєво заважають відновленню добросусідських відносин між Україною та Угорщиною.", - йдеться у заяві.
У заяві вкотре нагадали, що занепокоєні законопроєктом, який може заборонити використання угорських національних символів на державних установах. А також стверджують, що угорський гімн - це також національна молитва. Отже, виконання її депутатами в селі Сюрте - не може трактуватися як зрада державним інтересам.
Згадали і про "обмеження свободи преси" в Україні - вважаючи, що "в умовах демократії заборона ліцензованих ЗМІ повинна розглядатися в суді".
Висловили занепокоєння тим, що в українській пресі продовжується антиугорська медіа-кампанія, а також продовжують надходити через електронну пошту листи з погрозами угорцям Закарпаття.
І насамкінець щиро подякували уряду Угорщини за всебічну підтримку.
Фото karpataljalap.net