7 питань до кандидата: Василь Фіцай

10/9/2020 Перегляди 1877 Коментарі 0
Василь Фіцай - кандидат від політичної сили “Рідне Закарпаття”.
На поставлені нашим сайтом питання відповідає Василь Фіцай

Довідка про кандидата: Народився 28 липня 1969 року в Берегові. Мама працювала інженером-лаборантом виноробного підприємства Мужіївського радгосп-заводу, батько теж трудився провідним спеціалістом у тваринництві цього ж колективу. Після закінчення Берегівської ЗОШ № 2, виробничу діяльність теж розпочинав у Мужіївському радгосп-заводі. Потім – служба у Збройних силах. Її проходив у обмеженому контингенті військ в Угорщині. По завершенні – повернувся в рідний колектив. Крім цього, трудився на заводі точної механіки, в автопарку Берегівської райспоживспілки та у ТзОВ “Продбуд”. З 1998 –го по 2002-ий був депутатом Мужіївської сільської ради. У 2002-му був обраний її головою, де працює по-сьогодні. На пост міського голови балотується від політичної сили “Рідне Закарпаття”. Позапартійний. Одружений. Дружина - Борто-Фіцай Дьєнді Еденівна працює у квітковому магазині Берегова. Старший син Дейнеш - учасник бойових дій на Сході країни, молодший Ботонд-Максим – навчається в Яношівському ліцеї.

"Обіцяти “золоті гори” не буду, бо я – людина слова. Коли щось публічно заявляю – обов’язково зроблю все, аби реалізувати намічене. З таких позицій відповідаю і на поставлені виданням сім запитань" - таку передмову зробив кандидат, відповідаючи на наші питання.

1. Для Берегова, а також сіл Велика Бакта, Балажер та Мала Бийгань дуже гострою є проблема багаторічного забруднення каналу Верке стічними водами, а також її засмічення та замулення. Які конкретні кроки ви плануєте робити для вирішення цієї проблеми?

Перед тим, як розпочати повноцінне очищення каналу Верке, необхідно комплексно розглянути цю проблему. Першим кроком у цій справі має бути виділення бюджетних коштів і, можливо, відкриття спеціального рахунку, на якому акумулювати фінансові ресурси від юридичних осіб та громадян, які виявлять бажання долучитися до вирішення даної проблеми. Виходячи з наявності сконцентрованих таким чином коштів, розробити відповідний кошторис й черговість робіт. Насамперед слід ліквідувати всі стихійні стоки бруду в канал, оновити каналізаційну мережу. Далі визначитись із земельною ділянкою, куди буде вивозитись токсичний намул з Верке, належним чином обладнати цю територію – зацементувати, щоб шкідливі речовини не потрапили у грунт, подумати, як все це потім герметично закрити тощо. І лише після цього приступати за саме очищення каналу.

2. Для Берегова давно й гостро стоїть проблема побутового сміття, яке погано прибирається, а те, що забирається, вивозиться на давно переповнене міське сміттєзвалище. В деяких селах ОГТ організоване вивезення сміття на звалище, в деяких (наприклад, Четфалва) – ні. Яким ви бачите комплексне вирішення цієї проблеми?

У всіх цивілізованих країнах сміття – це вигідний бізнес. Лише у нас цього чомусь не розуміють. Тому й такий нехлюйський підхід до справи. Вважаю, що до неї обов’язково слід залучати інвесторів. Далі за їх сприяння запускати другу чергу вже збудованого в Яноші сміттєпереробного заводу, облаштувати тут спеціальний полігон для відходів. Прагнучи європейського рівня, необхідно організувати сортування побутового сміття, закупити для цього різнокольорові баки, провести відповідну роз’яснювальну роботу серед населення.

3. Окремий хутір – поселення на околиці Берегова, в 2 кілометрах від його центра. Населене людьми переважно циганської народності, перебуває у вкрай незадовільному санітарному стані, а самі мешканці відрізняються підвищеною кримінальною активністю, а також практикують жебрацтво та інші негативні соціальні прояви. Як ви бачите питання вирішення проблеми цього мікрорайону та, ширше, як плануєте вирішувати питання адаптації зростаючого чисельно циганського населення в нашій громаді?

Роми – це специфічна категорія населення, зі своїми звичаями, традиціями, побутом тощо. Вважаю, що розв’язання їх питань треба розпочинати із зустрічей, розмов, спілкування з так званою елітою цього поселення. Одноосібно не вдасться вирішувати долю цього народу. Лише через авторитети зможемо поступово залучати ромів до суспільно-корисної праці, створити для них прийнятні робочі місця, доступними засобами привчати їх прибирати територію окремого хутору та прилеглої місцевості, добитися обов’язкового відвідування дітьми ромської народності навчальних закладів, організувати систематичні профілактичні медогляди жителів даного поселення, можливо в рамках Програми підтримки малозабезпечених сімей побудувати окремий мікрорайон для цієї категорії населення.

4. Для мешканців Мужієва, а також Берегова, сіл Велика Бакта, Бене і Кідьош вже багато років незакритим залишається питання мужіївського золото-поліметалевого рудника. Розробка рудника передбачає в майбутньому добування свинцевої та цинкової руди. Як такий проект співіснуватиме з надіями на розвиток виноробства, туризму та рекреацію в регіоні? Яке бачення даного питання мають кандидати?

Найбільшою небезпекою тут слугують майже 30-річні відвали відпрацьованої маси, які висять насамперед над моїм рідним Мужієвом. Саме з-під них у грунт просочуються води, насичені важкими металами. Потрапляють вони і в навколишні рівчаки, придорожні канали, Верке, і, не дай Бог, можуть дістатися водозабору в с.Геча. А про криниці та колодязі в Мужієві нічого й говорити: вода в них переважно червоного кольору, вона не придатна ні для приготування їжі, ні для вмивання чи прання білизни і таке інше. Компанія “Авеллана Голд”, яка отримала дозвіл на видобування з Мужіївського родовища золота, зобов’язалась в першу чергу утилізувати відвали та здійснити рекультивацію навколишніх земель. Якщо підприємство наочно доведе населенню села, що реалізовуватиме екологічно безпечний проект, який не завдаватиме шкоди ні природі, ні мешканцям, будемо вести розмову далі про видобування. Окрім цього, плануємо створити спеціальну комісію, члени якої в будь-який момент матимуть право перевірити хід робіт на родовищі. Переконаний, що все має контролювати громада. І тоді біди не не станеться й відкриються широкі можливості й для подальшого розвитку виноградарства, туризму тощо. Знаю багато цивілізованих країн, де видобування цінних металів здійснюють навіть у курортних зонах. А чим ми гірші?


5. Інфраструктурні проблеми. Можна багато говорити про погані дороги практично по всій території громади, перебої з водою в Берегові та відсутність централізованого водопостачання в селах, проблеми з каналізацією в Берегові та її відсутністю в селах тощо. Які пріоритетні задачі в цій сфері збирається вирішувати кандидат?

Нинішнього і в наступні роки держава виділятиме значні кошти на впорядкування доріг в рамках президентської програми “Велике будівництво”. Планується відремонтувати 6 тисяч кілометрів шляхів, із них 3 500 км вже оновлюються, до робіт залучені 30 тисяч працівників. Думаю, солідні кошти на це будуть виділені і для Берегівської міської територіальної громади. Необхідно провести аудит навних доріг і визначитись, які треба облаштовувати першочергово. Крім цього, слід запровадити перевірку безпеки автошляхів ще на стадії проектування та після введення в експлуатацію.

Про каналізацію вже говорив вище. Вирішувати цю проблему, так само як із водопостачанням, можливо лише за наявності необхідних коштів, а це серйозні суми, їх потрібно буде вишуковувати. Якими шляхами – побачимо, порадимось і приймемо виважене рішення. Одразу це наболіле роками питання не усунути, потрібно діяти поступово. Знаю це із практики як сільський голова Мужієва. По-перше, дуже дорого обходиться проектна документація. По-друге, потрібні численні дозволи. Приміром, провели до нашого села вхідний водогін. Але нам не дали дозволу прокладати мережу водопостачання далі, мотивуючи це тим, що тоді бракуватиме води місту. Натомість запропонували споруджувати резервуар, але це не вихід із становища і таке задоволення теж дорого коштує. Керівники “Авеллана Голду” пообіцяли профінансувати виготовлення проекту прокладання водогону в селі. Як будуть готові ці документи, думатимемо, де віднайти фінансування основних робіт.

6. Розвиток культурної сфери. Аналогічно до попереднього пункту – тут також можна багато говорити про занепад сфери масового спорту та фізкультури, відсутність велодоріжок та спортивних майданчиків, кінотеатрів, занедбаність клубів та будинків культури. Що і як в цій сфері кандидат в голови ОТГ готовий зробити за свою каденцію?

Тут роботи теж непочатий край і для цього теж необхідні кошти. Один із шляхів – це теж залучення інвестицій, інший – створювати комфортні умови для розвитку підприємництва, тоді відповідні податки з легального бізнесу залишатимуться у громаді і їх можна скерувати і на розвиток культури, у тому числі фізичної, спорту тощо. Усім відомо, що я дуже люблю футбол, тому намагаюсь чим лише можу допомагати місцевій команді, вкладаю сюди й особисті збереження. За наявності фінансових джерел можна відновлювати також діяльність клубів, бібліотек, міського кінотеатру, але в останньому випадку краще шукати надійного інвестора. Це саме стосується і будівництва спортивних майданчиків, стадіонів, велодоріжок і таке інше.

Проте дещо намагаємось вирішувати і власними силами. Так, маємо намір відкрити в Мужієві музей історії видобування золота. Збереглась стара турецька штольня, де й плануємо розмістити експонати, які б розповідали, як вимивали колись золоті крупинки через спеціальне решето, яке причандалля ще використовували для цього тощо. Є у полі між Береговом та Мужієвом старинний костел Іоана Хрестителя, його теж хочемо законсервувати, аби не допустити дальшого руйнування. Поступово в регіоні приживається сільський туризм, у навколишніх населених пунктах діють облаштовані садиби для приймання гостей з усієї України, проте вони приносять доход лише їх власниками, у місцевий бюджет не поступає ні копійки. Так само працює спортбаза “Закарпаття”, яка теж не поповнює міську скарбницю, як і багато інших суб’єктів підприємництва. І тут поступово перехожу до сьомого запитання.

7. Розвиток економіки громади. Ми традиційно сподіваємось на розвиток туризму й рекреації в Берегові та навколо, але бачимо, що процес йде стихійно, і ми ризикуємо програти в конкурентній боротьбі за туристів. Відомо також, що навіть в найбільш туристично орієнтованих країнах дохід від цієї галузі не дає більше 10-15 % від загального доходу. Отже, потрібно розвивати й інші сфери економіки, інші види бізнесу, які дадуть Берегівській ОТГ доходи в бюджет та робочі місця. Які пріоритети тут бачить кандидат на голову громади?

Економіка - без її стабільного розвитку не можливе втілення в життя жодного із названих мною вище пріоритетів. Повторюся: найголовніше, щоб податки з усіх видів діяльності залишалися у громаді. За наявності необхідних фінансових ресурсів можливе й раціональне господарювання. Але для цього потрібно створювати відповідні умови. Або відкриймо публічну кадастрову карту, гляньмо, кому роздані землі? Приміром, наділи колишнього Мужіївського радгосп-заводу виділили особам навіть не з нашої області, а з інших регіонів. Аж по 2 гектари кожному! А ті у свою чергу за хороші гроші продали їх підприємствам, які не мають жодного відношення до нашої громади. Пропоную правоохоронним органам розібратися з цим питанням і повернути землі місцевим людям. Тоді можна буде відроджувати й аграрний сектор, а реалізувавши всі ці намітки, і економіку в цілому, покращувати добробут наших громадян.
Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число
 

вологість:

тиск:

вітер:

Loading...