Якщо побачите совеня – не забирайте його додому, воно вже вдома!

7/26/2020 Перегляди 595 Коментарі 0
У сови-сплюшки почався період покидання пташенятами гнізд
На цьому тижні орнітолог з Українського товариства охорони птахів, берегівчанин Леонід Покритюк, разом з волонтерами, проводив чергове обстеження встановлених раніше домівок на деревах, в частині з яких оселилась найменша з місцевих видів сов – совка, або сплюшка. Пташенят, що вже досягнули потрібного віку, було досліджено на різні параметри (вага, розмір крила тощо) та закільцьовано спеціальними легкими пронумерованими кільцями. (Детальний репортаж про цих птахів Beregovo.today публікувало нещодавно, див. Життя совки від яйця до «пуховичка» і дорослого пташеня (ФОТОРЕПОРТАЖ) )



Як пояснив нашому виданню фахівець, пташеня совки в різних гніздах дорослішають з інтервалом в тиждень-два, і в деяких місцях вже почали покидати рідну домівку. Полишивши дуплянку (таких споруд орнітолог розмістив по місту кілька десятків, і в частині з них сови оселилися і відклали яйця), пташеня вже не повертається додому. Воно ховається від потенційних ворогів (кішок, собак, хижих птахів) та голосом кличе батьків, аби його годували. Так минає кілька тижнів, допоки пташеня не навчиться повноцінно літати та самостійно годувати себе. В такий час пташеня совки можна зустріти в парках, скверах, неподалік кущів чи дерев тощо. У декого виникає бажання «врятувати» його – адже воно здається таким нещасним та беззахисним. Але такий «порятунок» - це практично гарантована загибель птаха. Адже в цей період він має їсти постійно, причому живу тваринну їжу (насамперед, впольованих мишей), і ніхто, окрім батьків, цього пташеняті не забезпечить. Батькі-дорослі сови зазвичай знаходяться десь неподалік або ж полюють, вони не забувають про своїх дітей, і відшукують їх за характерним писком.



Відтак, якщо ви чи ваша дитина зустріли ще слабо опірене, погано літаюче пташеня совки, то або не чіпайте його, або в кращому разі, якщо птахові загрожує небезпека (наприклад, вона вистрибнула на пішохідний тротуар чи автодорогу), перенесіть її у найближчі кущі. До слова, ця ж порада стосується практично всіх випадків із знайденими пташенятами, окрім випадків, коли птах явно поранений чи скалічений. Але варто бути готовим, що вигодувати та виходити його в домашніх умовах дуже складно, а у випадку з зовсім молодими птахами – нереально. Тому варто довірити їх життя батькам та природі.



NB. Згадуючи про кільцювання, варто дати коментарі та поради Українського центру кільцювання птахів, якій діє при Інституті зоології ім. І. Шмальгаузена Національної академії наук України.

«Мічення птахів включає досить широкий спектр методів, серед яких головне місце займає класичне кільцювання птахів металевими кільцями. Крім цього, можна згадати мічення кольоровими кільцями, різними мітками (ошийники, криломітки), а також вивчення міграційних переміщень птахів за допомогою супутникових передавачів та геолокаторів. Люди досить часто стикаються з цією науковою діяльністю – знаходять пташині кільця, відловлюють чи спостерігають птахів з кільцями або мітками тощо. В цих випадках вкрай важливо повідомляти про всі ці спостереження та знахідки науковців. Адже, тільки завдяки широкому колу любителів природи і просто небайдужих людей, мічення птахів може бути ефективним. Пам’ятайте, щоб отримати один зворот, треба помітити десятки, сотні, тисячі, а то й десятки тисяч особин, у залежності від виду птаха. Більший відсоток зворотів дають мисливські птахи чи ті, що живуть поруч з людьми.

Що необхідно робити, коли до Вас потрапило кільце чи Ви прочитали (сфотографували) номер кільця чи мітки на пташці:

- переписати всю інформацію, що є на кільці чи мітці (якщо це кольорове кільце/мітка – вказати колір);

- вказати вид птаха, якщо це можливо, чи до якої групи птах відноситься (качка, гуска, хижий птах тощо);

- вказати обставини знахідки (знайдене кільце, птах застрелений, знайдений мертвим, знайдені залишки птаха, сфотографований тощо);

- вказати дату знахідки;

- вказати місце знахідки (область, район, найближчий населений пункт) чи географічні координати, якщо є можливість їх визначити;

- надіслати чи передати по телефону цю інформацію в Центр кільцювання.

Стосовно окільцьованих голубів, то ними Інститут зоології не займається, тому просить з цього питання звертатися до інтернет-сторінок, які спеціалізуються на збиранні інформації про закільцьованих голубів.

Наші контакти: Поштова адреса: вул. Б. Хмельницького, 15, КИЇВ-30, 01030
Електронна адреса: polud@izan.kiev.ua (керівник Центру А.М. Полуда), ring@izan.kiev.ua (офіс Центру) Телефон: (044) 235-01-12
Теги:
Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число
 

вологість:

тиск:

вітер:

Loading...