На чию честь? Вулиця Венеліна-Гуци

7/5/2020 Перегляди 2632 Коментарі 0
Чому ім’я видатного закарпатця більше відомо в Болгарії, ніж на батьківщині?
Непоказна вулиця на краю Берегова носить ім’я Венеліна-Гуци. Про саму вулицю радше скажуть її мешканці – бо вартих краєзнавця об’єктів там нема, а от проблем вистачає, що видно одразу. Тут і відсутність нормальної дороги, і сусідство зі сміттєзвалищем.









Але рубрика «На чию честь?», котру Beregovo.today веде вже не перший рік, присвячена не поточним проблемам вулиць (а цих проблем не бракує крізь по місту), а персонам, чиї імена вони носять у назвах. Отже, хто такий Венелін-Гуца і чому його іменем названа не одна вулиця на Закарпатті? Більш того – чому ця людина вельми шанується в Болгарії?

Його справжнє ім’я - Георгій (Юрій) Гуца. Народився 22 квітня 1802 році у селі Тибава, на Свалявщині, у сім’ї священника. Здатний хлопець закінчив гімназію, а потім духовну семінарію в Ужгороді, потім навчався в ліцеї у румунському місті Сату-Маре, а в 1822—1823 рр. — у Львівському університеті (все це була одна тодішня Австрійська імперія). У Львові він і зацікавився майбутньою справою всього життя – історією слов’ян. Настільки, що змінив громадянство і в 1825 році переїхав, разом з двоюрідним братом, до Москви – бо тоді багато хто бачив в Російській імперії рятівницю слов’янських народів, які перебували в габсбурзькій (австрійській) та оттоманській (турецькій) неволі.

В Москві Гуца познайомився з Іваном Орлаєм (старшим за нього вихідцем з села Паладь-Комарівці на Ужгородщині, видатним медиком та педагогом того часу, також емігранта до Росії), і за його порадою вступив на медичний факультет Московського університету. Одночасно продовжив займатися вивченням слов’ян. І відкривав для себе болгарський народ, який тоді був повністю підкорений Османською імперією і практично викреслений з європейської уяви. Простіше кажучи, про болгар практично нічого не знали ні в Європі, ні в Росії. За кілька років, у 1829-му, Юрій Гуца видає наукову працю «Древние и нынешние болгаре» (паралельно отримавши й диплом лікаря).

В 1830-31 роках Гуца, випросивши дозволу та фінансування у Російської академії наук, робить подорож до Молдавії, Валахії та Болгарії, аби дослідити архіви тамтешніх монастирів, та вивчити побут болгар. Варто додати, що паралельну вивченню та популяризації культури болгар, Юрій Гуца (який взяв собі псевдонім Венелін) досліджував і історію України, навіть вдавався до полеміки з тогочасною російською історичною наукою щодо козаків та Запорізької Січі (які того часу офіційно подавалися в цілковитому негативі).

Здоров’я вченого було підірвано важкою мандрівкою, адже Болгарія тих часів була геть не курортною країною – і в 1839 році, на 37-му році життя, він помер. Гуцу-Венеліна поховали в Москві у Свято-Данилівському монастирі (там, де спочиває й видатний українець Микола Гоголь). А вдячні болгари у 1842 році на його могилі встановили пам’ятник з італійського мармуру, із написом «Он первым напомнил свету о забытом, но некогда славном и могущественном племени болгар и пламенно желал его возрождения. Господи, услышь молитву раба твоего!».



В 1930-х роках монастир було закрито, а надмогильний пам’ятник зруйновано, і лише у 1988-му болгари відновили його, встановивши меморіальну дошку із барельєфом і написом болгарською мовою: «Юрій Венелін 22 квітня 1802 – 26 березня 1839 Від вдячної Болгарії». Ім’ям Венеліна-Гуци було названо вулицію у Софії, а в місті Габрово встановлено пам’ятник.

На Закарпатті свого земляка також не забули. В 1995 році доктор історичних наук, заслужений професор УжНУ Дмитро Данилюк видав книжку «Ю.І.Гуца-Венелін», а в 2002 за його ж упорядкуванням вийшов збірник малодоступних праць вченого – «Ю.Венелін. З наукової спадщини визначного славіста». В УжНУ було проведено кілька наукових конференцій, присвячених Гуці.

В 1991 році в центрі Сваляви був встановлений пам’ятник земляку, але його зруйнували невідомі вандали. В 2015 на іншому місці відкрили барельєф із зображенням видатного вченого. Інший барельєф було розміщено на стіні однієї з місцевих шкіл.



В 2018 році погруддя Венеліна-Гуци урочисто відкрили в рідному селі Тибава на Свалявщині.

Ще про зв’язки Закарпаття та Болгарії читайте в матеріялі  Вулиця Булгаркерт нагадує про болгарську сторінку в житті Берегова
Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число
 

вологість:

тиск:

вітер:

Loading...