З історії безіменного озера

5/5/2020 Перегляди 1139 Коментарі 0
Озеро являє собою доволі незвичний приклад того, що людина не завжди тільки нищить природу, але іноді її навіть облагороджує
Про історію безіменного озера, що знаходиться на околиці "геологічного містечка", розповідає колишній геолог, а нині літератор Володимир Федишин. Світлини також надані автором.

"Цікаве озеро розташоване на західній околиці міста Берегово. Воно поки що не має назви, але тим не менш на його береги охоче приходять мешканці геологічного містечка, а також на ньому доволі часто влаштовують змагання по риболовлі. Озеро являє собою доволі незвичний приклад того, що людина не завжди тільки нищить природу, але іноді її навіть облагороджує.

Походження цього озера цілком рукотворне. Йому не більше 15 років. На травень 1976 року, за 44 роки до нашого часу, на місці озера простиралися колгоспні лани з пшеницею. Я так точно фіксую дату, тому що у мене є фотографія на якій по стежинці від Вірки повертається до дому донька Оленка з тещею. А на горизонті можна побачити будинки експедиції.

Ніякого озера тоді ще не було. Але вже, здається, наступного року колгосп почав тут добувати глину для цегли. Поступово утворився плаский широкий котлован. Після закриття кар’єру цигане продовжували тут добувати глину, замішувати її з соломою і робити саман. З цього саману зроблено багато будиночків у Циганському таборі.



Потім болото висохло і котлован поступово почав засмічуватися. Пам’ятаю, що тут, як на відомій картині Васнецова «Куліковське поле», валялися коров’ячі кістки і консервні бляшанки.

На початку нульових років це місце облюбував Віктор Горват, відомий на той час місцевий підприємець. У нього тоді йшли непогані справи у СТО на вулиці Закарпатській. Але Віктор мріяв зробити своє озеро з рибками, красивим узбережжям і рибальським рестораном. Я у ті часи іноді з ним спілкувався, і він якось зі мною поділився своїми планами.

В результаті Горват придбав, або взяв в оренду (точно не скажу) велику площу котловану і почав качати у нього воду з Вірки. Дно дуже довго не формувалося, вода уходила. Уздовж берегів Горват насадив дерева, зробив зручні дерев’яні помости для риболовлі. Слідуючи етапом було привнесення мальків. Вже за два роки під вмілим керівництвом Віктора Горвата озеро перетворилося у справжній риболовний рай та живописне місце для відпочинку.







На жаль, Віктор так і не зміг закінчити справи по здійсненню своє мрії – загинув у автоаварії біля Сколе. Після нього озеро ледве не пропало. Постійно мінялися його господарі. Була побудована безглузда і не красива огорожа з колючого дроту, зрубані дерева, які саджав Горват. За ресторан, мабуть, і забули.

Зараз озеро поступово відновлюється. Берега вже не такі обскубані і пустельні. Вони потрохи заростають осокою і комишем. Це мабуть не дуже подобається підприємцям які мають зиск від риболовлі. Але тим не менш озеро живе. До нього крім рибаків, прибувають дикі вутки, літають чайки, одного разу навіть з’явився чорний лебідь. Будемо сподіватися, що озеро і далі буде існувати."









Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число
 

вологість:

тиск:

вітер:

Loading...