На чию честь? Вулиця Бартока Бейли

2/5/2019 Перегляди 1017 Коментарі 0
Одна з численних вулиць, що з’єднує Мужайську з Виноградною, носить ім’я Бейли Бартока.
Щоправда, за сумною традицією берегівської алогічної топоніміки, в перекрученому вигляді – «вулиця Бартока Бейли», видатної персони, яка має пряме відношення до нашого краю.



Бейло Барток (угор. Bartok Bela, 25 березня 1881, Нодьсентміклош, тепер Синніколау-Маре, Румунія — 26 вересня 1945, Нью-Йорк) — угорський композитор, піаніст і музикознавець-фольклорист. За оцінками музикознавців, входить у п’ятірку найвидатніших світових композиторів двадцятого століття, і вважається одним із найбільших реформаторів в історії музики. Для нас найцікавішим є закарпатські сліди в історії цього видатного діяча.

Насамперед, цікавим є факт, що після смерті батька семирічний майбутній композитор з мамою переїхав до Нодьсевлюша (що нині зветься містом Виноградів), де й прожив чотири роки, з 1888-го до 1892-го. А 1 травня 1892 року одинадцятирічний Бейло у стінах управління комітатом Угоча (нині – виноградівська ЗОШ № 3) дав свій перший сольний концерт, на якому виконав першу частину сонати №21 Бетховена і свою власну фортепіанну п’єсу «Течія Дунаю». Концерт мав такий успіх, що директор місцевої школи надав матері Бартока річну відпустку і відправив їх до Братислави навчатися музиці. Угочанський слід закарбований у Севлюші-Виноградові у вигляді бюсту Бартоку, міні-скульптурі з його фігурою та меморіальною дошкою на будинку, де він жив.

В 1906 році Бейло Барток разом із товаришем і колегою Золтаном Кодаі вирушив у першу фольклорну експедицію селами Угорщини. В наукову подорож взяли фонограф – пристрій, що записував звуки на грампластинки, вельми прогресивну на той час апаратуру. Такі експедиції Барток здійснював наступні 30 років, Європою, Азією і Північною Африкою, зібравши понад 30 тисяч угорських, балканських, турецьких, українських та інших мелодій. Бував Барток з подібними експедиціями і на Берегівщині, зокрема, відомо, що в селі Рафайново (див. Рафайново – село під лісом із 60 га «постапокаліптики») він записав у фонограф музичний супровід сільського весілля.

Про персональний і дуже об’ємний музичний здобуток Бейли Бартока бажаючі можуть дізнатися з численних відкритих джерел. Варто додати тільки, що у 1940 році композитор, не сприйнявши гортівського режиму, емігрував до США, однак там не отримав визнання, і в 1945 році помер у бідності. У 1988 році його перепоховали в Будапешті.

Іменем Бартока названа ціла низка вулиць на Закарпатті, зокрема, в Ужгороді, Мукачеві, ряді сіл, і звісно, в Берегові. В нашому місті ім’я видатного угорця носить недовга, вимощена бруківкою вулиця, цікава тим, що на ній збереглося кілька автентичних угорських хатинок, які були зведені точно ще за часів перших етнографічних мандрівок великого Бейли.







Окрім вулиці, Бартока вшановано меморіальною таблицею на стіні Берегівської дитячої школи мистецтв ім. Золтана Кодаі (того самого, колеги й товариша по мандрівках).





Олег Супруненко
Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число
 

вологість:

тиск:

вітер: