На чию честь? Вулиця Бетлена

19.11.2018 Перегляди 425 Коментарі 2
Вулиця Бетлена починається від будівлі в червоних тонах, відомої як Графський двір.
Тут, в будинку під номером 1, розмістився Музей Берегівщини (див. Музей «Берегівщина» міг би значно розширитись, і навіть углибитись), відвідати який принаймні раз в житті варто і кожному берегівчанину, і гостю міста. Частина будівлі досі перебуває на балансі Берегівського ліцею сфери послуг в законсервовааному стані. І це дуже прикро, адже один з найкращих музеїв Закарпаття міг би значно розширити свої експозиції за рахунок тих приміщень, тоді як ліцею цілком вистачає й його чудової чехословацької будівлі.

Графський двір є однією з найдавніших світських будівель на Закарпатті, і найстарішою у нашому місті. Він має пряме відношення до Габора Бетлена, на чию честь названа означена вулиця. Саме Габор Бетлен (1581-1629 рр) і був власником цього палацу, хоча й не жив у ньому, адже помер якраз у рік побудови, який і зараз можна побачити на торці споруди. На зовнішній стіні палацу у 1991 році встановили й меморіальну таблицю на честь графа, роботи Іштвана Гергеля.





Варто зазначити, що палац був зведений на руїнах монастиря ченців-домініканців (ця назва з латині перекладається двояко, як послідовники святого Домініка ( Dominicanes), так і «пси Господні» (Domini canes). Картину-реконструкцію цього монастиря можна побачити на стіні школи № 6 (див. На стінах найстарішої школи Берегова висять картини зі стародавніми видами міста та краю



За останніх років життя Габора Бетлена в зруйнованому монастирі провели першу реконструкцію, відновили дах, і створили перший варіант того, що нині зветься Графським двором. Хто ж такий Габор Бетлен, якщо на його честь назвали вулицю, а крім неї, ще й Берегівську угорську гімназію імені Бетлена, що по вулиці Виноградній (у дворі якої стоїть погруддя цього історичного діяча)?



Габор Бетлен (угор. Bethlen Gabor, 1580 — 15 листопада 1629) — князь Трансильванії (1613—1629), король Угорщини (1620—1621), герцог Опольський (1622—1625). Представник угорської династії Бетленів. Голова анти-Габсбурзького повстання в Угорському королівстві, учасник Тридцятилітньої війни на боці протестантів. В заплутаній історії бурхливого 17-го століття був прибічником Оттоманської (Османської) імперії і навіть шукав підтримки у російських царів, зокрема, Михайла Романова. В 1620 році, після перемоги його військ в Угорщині, був обраний на зборах феодалів угорським королем, але відмовився від корони з власних міркувань – бо невдовзі її все одно довелося б віддати. Натомість отримав титул герцога Священної Римської імперії з герцогствами в Опельї та Ратиборі (Сілезія, сучасна Німеччина), а також сім угорських комітатів, серед яких і Берег, і сусідні Угоча (нинішня Виноградівщина), і Саболч з Сатмаром.

Щодо безпосередньо Берегова, то місцеві історики припускають, що в нашому місті Габор Бетлен чеканив срібні монети. А головне – задля розвитку міста запросив сюди майстрів з сусідніх регіонів (нині – окремі країни), надавши їм податкові пільги. Відтак, в місті з’явилося багато родин з прізвищами Товт (буквально – словак), Рац (серб), Лендєл (поляк), чиї нащадки живуть в місті й понині.

В берегівському палаці, одному з численних маєтків Бетлена на території тогочасної Угорщини, граф пожити не встиг. Після його смерті в 1629 році палац перейшов у спадок його вдови Каталіни Бранденбурзької. Невдовзі її спадок перейшов до князя Дьордя І Ракоці. Під час анти-Габсбурзького повстання 1686 року палац згорів, і був відновлений тільки Ференцем Ракоці ІІ. Тут провідник угорських повстанців чергової, більш відомої війни проти австрійської влади 1703 – 1711 років зупинявся під час відвідувань Берегсасу. Після поразки повстання Берегово разом з іншими володіннями Ракоці були подаровані графу Карлу Шонборну-Бухгайму, і з того часу палац став зватися Графським двором. Чергове повстання 1848 року, під час Весни Народів, мешканці Берегсасу знов сприйняли з ентузіазмом, і палац зіграв тут видатну роль. В ньому розмістився сформований з місцевих загін національної гвардії.

Після поразки повстання будівлею знов володіли нащадки Шонборнів, котрі в 1857 році перебудували палац, надавши йому класичного стилю, добудувавши до прямокутної споруди два ризаліти і портик з шістьма колонами. Такий вигляд зберігає палац і понині. При чехословацькій владі в палаці знаходилася жандармська станція, в перші роки радянського правління тут розмістилися прикордонники, а в 1946-му році розташували професійно-технічне училище, перейменоване в наш час в професійний ліцей сфери послуг. В 2002 році в правому крилі головної будівлі комплексу відкрився Музей Берегівщини, який, як вже не раз наголошувалось, заслуговує, аби розміститись у всіх будівлях комплексу споруд, які Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1761, віднесені до Пам'яток архітектури національного значення.



Є версія, що фасад будівлі колись підтримувався потужними контрфорсами, які згодом розібрали, що негативно вплинуло на конструкцію, і стало причиною тріщин та повільного руйнування. Відновлення контрфорсів не тільки б укріпило палац, а й надало б будівлі більш вишуканого, старовинного, вигляду.

Щодо вулиці Бетлена, то вона є доволі короткою, але з гарними, старовинними будинками кінця 19- першої третини 20-го століття.



На жаль, цим будівлям загрожують недолугі реконструкції та перебудови, як це сталося із будинком № 18 минулого року (див. Ще один старовинний будинок в Берегові позбувся історичного вигляду)



На дереві навпроти будівлі районного суду (в минулому – приватний маєток 1930 року) рік тому оселилися два десятки сов.

Олег Супруненко
Коментарі (2)
автор
19.11.2018 18:26:44  |  IP: 194.88.153.***
Так на честь Габора Бетлена ж
Vajk.
19.11.2018 16:01:16  |  IP: 178.92.79.***
На чію честь?

Prev1Next
Додати коментар
Введіть число
 

вологість:

тиск:

вітер: