Берегівські панно соцреалістичного періоду. Частина 5, «Дружба народів»

5/21/2018 Перегляди 412 Коментарі 0
Цей барельєф напевне бачило чимало берегівчан, воно прикрашає стіну фойє міського Будинку культури.
Щоправда, роздивитися його в деталях наразі не вдасться, адже значна його частина закрита конструкцією із зображенням панорами Берегова. 

Втім, для автора цього допису працівники Будинку культури пішли на поступку, і дозволили на кілька хвилин відсунути панораму, та сфотографувати зображення в повному вигляді. Умовно його можна назвати «Дружба народів» - барельєф зображує танцівників та музикантів в національних костюмах представників «союзних республік». Домінуюче місце, як водилося в ті часи, займають чоловік з балалайкою та жінка в кокошнику.  Відтак, стає зрозумілим, навіщо це зображення прикрили берегівською панорамою. Це розумне рішення – барельєф, який є витвором художнього мистецтва, зберегли, натомість можливе справедливе обурення патріотично налаштованих берегівчан упередили. Адже чотири роки неоголошеної війни, котру розв’язала проти України удавано-братня Росія, призвели й до того, що в Будинку культури не раз довелося проводити церемонію прощання з загиблими на фронті уродженцями міста. 



Автор барельєфу залишив свій автограф – «Медвецкий 69». 



Йдеться про Миколу Медвецького, одного з яскравих  представників Закарпатської школи живопису. Уродженець села  Ізки Міжгірського району (1930), у 1952-му він закінчив живописний відділ Ужгородського училища прикладного мистецтва (вчителі з фаху Йосип Бокшай та Адальберт Ерделі), в  1958-му – факультет декоративно-монументального живопису Львівського державного. Член Національної спілки художників України (з 1960 р.), заслужений художник України (1985).   У 1991 році виїхав на постійне проживання в Угорщину, помер в 2007 році. 

В біографії художника значиться такий цікавий факт: руці Миколи Медвецького належить оформлення радянських автобусних зупинок на Закарпатті, яке виконане у техніці сграффіто. Окремі з них збереглися й нині, попри те, що не далеко не всім вдалося вціліти (див. Автобусні зупинки Берегівщини як частина зникаючого національного бренду

Свою роботу, як слідує з «автографу», Медвецький завершив в 1969 році, що співпадає з датою початку робіт із перетворення чудової Великої синагоги в примітивний за зовнішньою формою Будинок культури (завершилися роботи з такого перевтілення в 1976-му).  Попри теоретичну можливість відновити принаймні зовнішній вигляд колишньої синагоги, про практичну сторону наразі можна хіба що помріяти, адже фінансово такий проект місту не по силах. 





Олег Супруненко, Beregovo.Today
Див. також:

Матеріали по темі:
Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число
 

вологість:

тиск:

вітер: