В Берегівській міськраді відбувся круглий стіл на тему енергетичної ефективності

11/24/2016 Перегляди 655 Коментарі 0
23 листопада в Берегівській міській раді відбувся круглий стіл на тему «Пошук шляхів підвищення енергоефективності в бюджетних установах».
Організатором заходу виступило Регіональне молодіжне екологічне об’єднання «Екосфера»,  участь прийняли представники  міської ради  (заступники міського голови та начальники управлінь), а також громадська організація "Чистий Берег". Організатори презентували доповідь з результатами оцінки енергоефективності закладів освіти у 2015-2016 роках, а також розповіли про систему муніципального енергетичного менеджменту, європейську ініціативу "Угода Мерів", яка дозволяє підвищити енергоефективність міст та сіл та скоротити викиди вуглекислого газу до 2020 року на 20 %, та інші актуальні речі.

Як повідомила очільниця  РМЕО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук, ця організація здійснює оцінку енергоефективності закладів освіти у Закарпатській області протягом 2015-2016 років. З отриманих за цей період даних був зроблений порівняльний аналіз та певні висновки.  Зокрема, про те, що сьогодні в Закарпатті практично жоден орган влади не займається професійно підвищенням енергоефективності в бюджетній сфері. Навіть там, де до заходів з енергозбереження відносяться сумлінно (наприклад, у Берегові), припускаються однакових помилок.



Перша помилка – це ігнорування енергоаудиту, тоді як енергоефективність без аудиту то все одно, що лікування недугу всліпу. Адже симптоми «хвороби» можуть бути однаковими, а причини – різними. Тому саме через енергоаудит можна чітко встановити проблеми того чи іншого приміщення, визначити, приміром, що саме потрібно замінити у конструкціях будівлі, і як підвищити її енергоефективність.



Друга помилка – відсутність системи щоденного моніторингу енерговитрат у бюджетних установах із врахуванням зовнішньої температури повітря. І третя – практично ніколи перед будь-якими заходами з енергозбереження у приміщеннях не здійснюється оцінка їхньої енергоефективності,  та не моніторяться зміни в результаті виконаної роботи. Таким чином, ніколи не можна сказати напевне, чи справді прийняті заходи з модернізації призвели до підвищення енергоефективності приміщення.

Нинішні законодавчі реалії пропонують кілька механізмів підвищення енергоефективності в бюджетній сфері. Перший – це впровадження системи муніципального енергоменеджементу, яка дозволяє здійснювати щоденний моніторинг енерговитрат (тепла, електроенергії та води) в електронному режимі у кожній бюджетній установі та негайно реагувати у випадку неоправданих перевитрат. Через систему енергоменежменту впроваджується також практика діагностики енергоефективності приміщень енергоаудитом. Така система енергоменеджменту успішно працює вже у сотнях великих і малих містах України. До прикладу, минулого року бюджет Львова за рахунок системи енергоменеджменту зберіг 30 мільйонів  гривень.



Для такого міста, як Берегово, ця сума може сягнути одного мільйона. Другий механізм  – це створення ринку енергосервісних компаній (ЕСКО). У 2015 році ВРУ прийняла Закон України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації», тобто по суті про енергосервісні компанії (ЕСКО), які дозволяють їм працювати з бюджетними установами. Органи місцевого самоврядування, які сьогодні не можуть здійснити модернізацію бюджетних приміщень за кошти бюджету, можуть скористатись послугами енергосервісних компаній, які, згідно угоди, отримуватимуть дивіденди із заощаджених енергоносіїв після виконаних робіт з енергозбереження.

Третій механізм – це так звана Угода Мерів, провідна ініціатива, започаткована Європейським Союзом, котра охоплює місцеві та регіональні органи влади, що беруть на себе добровільні зобов’язання підвищувати енергоефективність та нарощувати використання відновлювальних джерел енергії на своїх територіях. Слідуючи цим зобов’язанням, підписанти Угоди прагнуть скоротити власні викиди вуглекислого газу щонайменше на 20% до 2020 року, сприяючи, таким чином, розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя.

Після підписання «Угоди Мерів» відповідний орган місцевого самоврядування протягом року повинен підготувати Базовий кадастр викидів, розробити й затвердити сесією місцевої ради «План Дій Сталого Енергетичного Розвитку». Це дасть можливість місту залучати великі грантові кошти та дешеві кредити європейських банків для підвищення енергоефективності будівель, транспорту, вуличного освітлення міста, а також для розвитку відновлювальних джерел енергії.

Варто сподіватись, що презентація  нових підходів щодо ефективного використання енергоресурсів викличе реальне зацікавлення в колі управлінців Берегова, і через певний час, необхідний для прийняття рішень, вони почнуть впроваджуватись в життя.

Олег Супруненко, Beregovo.Today
за матеріялами, наданими РМЕО «Екосфера»
Матеріали по темі:
Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число
 

вологість:

тиск:

вітер: