На Берегівщині презентаційно запустили сміттєсортувальну лінію заводу (ФОТО)

12/18/2015 Перегляди 2449 Коментарі 0
Але проблеми зі сміттям вона наразі не вирішить.
17 грудня на території Яношівської сільради, в урочистій обстановці був здійснений пробний пуск сміттєсортувальної лінії, яка покликана вирішити одну з найгостріших проблем району (притаманної й всьому Закарпаттю, й України в цілому) – його засміченості.
 
В заході прийняли участь керівники Берегівщини - Йосип Шін (райрада), Іштван Петрушка (РДА), Золтан Бабяк, голова Закарпатської облради Михайло Рівіс та голова ОДА Генадій Москаль, депутати берегівської міськради та низка голів сільрад, очільники екологічної, санітарної, «надзвичайної» та інших служб. Серед почесних гостей опинився й екс-депутат ВР Іштван Гайдош, на правах ініціатора проекту. Були присутні також гості з Угорщини - партнери з Мішкольського університету та «Березького комунального сміттєпереробного товариства з обмеженою відповідальністю» (с. Барабаш), представники громадських організацій та преси.

Захід відбувався в рамках заключної конференції проекту  «Впровадження системи роздільного збору та утилізації сміття у Берегівському районі» HUSKROUA/1001/011, фінансованого європейськими інституціями. За цим проектом європейці надали його виконавцям 876.171 євро (решту суми - 1.486 тис. гривень було виділено з обласного бюджету) на реалізацію першої черги майбутнього сміттєпереробного комплексу. За ці гроші протягом 2014-2015 років було влаштовано 1.3-кілометровий щебеневий під’їзний шлях до об’єкту (від дороги на село Чикош (див. «Чикош-Горонда – незвичайне та найменше село Берегівщини») в поля Яношівської сільради), проведено електрику, зведено залізний ангар площею 2000 квадратних метрів та закуплено обладнання.



Що примітно, обладнання – вітчизняне, його привезли, змонтували та налагодили фахівці підприємства “Чернівцісільмаш”. Наразі цим підприємством зведено три лінії потужністю в 50.000 тонн сміття/рік в трьох містах України, об’єкт на Берегівщині, потужністю в 30.000 тонн/рік, став четвертим, і варто сподіватись, не останнім.



Після традиційних розрізань червоних стрічок обласним керівництвом був даний сигнал, і лінія з сортування сміття продемонструвала свої можливості. На конвеєри подаються побутові відходи, які вручну відсортовуються силами 16 працівниць, і потрапляють до бункерів-накопичувачів. Наразі передбачене сортування обмеженої кількості видів – ПЕТ-пляшки, папір, склотара, металева тара, поліетилен,  а в перспективі їх може бути відповідно до 16-ти.



Були продемонстровані також можливості апарату, який зпресовує відібрану сировину в великі тюки, для подальшої реалізації спеціалізованим підприємствам. Втім, радість присутніх на пуску лінії псувалася фактом, що наразі це тільки демонстрація потенційних можливостей підприємства. Адже для закінчення реалізації проекту, який має забезпечити Берегово та 40 сіл району потужністю для переробки відходів, потрібно вдесятеро більше грошей, ніж було витрачено.







Відомо, що на будь-якому сортувальному підприємстві залишаються так звані «хвости» - відходи, непридатні до жодної переробки. Їх доля може сягати від 10 % загальної маси (при умові, що паралельно діє ефективна система роздільного збору сміття населенням) до 40-50 % (якщо така система не діє).

І ці «хвости» необхідно або спалювати (що дорого й неекологічно), або ховати. І якщо ховати не шляхом примітивного розкидання по звалищу, а так, як це визначено європейським законодавством, то потрібне облаштування спеціального полігону. Такий полігон з чотирьох секцій з почерговим наповненням, закриттям та рекультивацією кожної, передбачений в планах фірми «Берег-Вертікал», оператора поводження з відходами на Берегівщині і головного виконавця реалізованого європейського проекту. Без принаймні першої секції полігону експлуатація комплексу неможлива, адже «відбраковане» в ході сортування сміття довелося б возити хіба що на берегівське звалище, що вкрай невигідно. Відтак, реалізатори проекту – насамперед, «Берег-Вертікал», за сприяння районної та обласної влади, мусить шукати ще близько 10 мільйонів євро. Шанс знайти їх є, оскільки Європа зацікавлена, аби «сміттєві хвилі» з Закарпаття не заливали часом й сусідів, насамперед, Угорщину. Втім, сума доволі велика, тому про реальність її отримання варто говорити з обережним оптимізмом.

Після демонстраційного пуску сортувальної лінії учасники заходи прийняли участь в науково-практичному семінарі із назвою, співзвучною проекту – «Впровадження системи роздільного збору та утилізації сміття в Берегівському районі». В ході семінару доповідачі, зокрема, ужгородські фахівці Євген Лукша та Оксана Станкевич, в деталях розповіли про нюанси роботи підприємства. Так, подальшими кроками має стати насамперед облаштування місць захоронення непридатного сміття, за всіма правилами поховання відходів, що передбачають захист ґрунтових вод спеціальним захисним геотекстильним покриттям, відкачування ґрунтових вод тощо. По мірі наповнення ділянки, сміття перекривається шарами землі, і через певний проміжок часу вона закривається й перетворюється на пагорб. При цьому загроза загоряння сміття зводиться до нуля, а загроза неприємного запаху – до мінімуму. 

Передбачається також влаштування майданчику для компостування органічних відходів (гілля, листя, сміття з кладовищ тощо), які перетворюватимуться на добриво, придатне для міського господарства. Весь комплекс передбачається також обсадити лісовою смугою, аби в районі його дії екологічна ситуація навіть покращилась. Екологічний експерт Оксана Станкевич запевнила присутніх, що даний об’єкт в разі повної реалізації стане першим в області, що відповідає нормам Євросоюзу – а ці норми ми, підписавши Асоціацію з ЄС, з часом просто зобов’язані будемо виконувати. 

Про безпечність подібних об’єктів говорили й гості з Угорщини. Наприклад, в Мішкольці аналогічний, але більшої потужності, сортувальний комплекс працює в межах міста.

Варто зазначити, що «Берег-Вертікал» не планує чекати грантових грошей (після отримання яких треба ще чекати близько двох років, допоки проект реалізується). Вже зараз вкрай необхідно започатковувати в Берегові та районі програму навчання населення цивілізаційному поводженню із сміттям. Наразі ж ситуація з цим просто катастрофічна. Таке враження, що люди на Берегівщині, які звикли пишатися своєю європейськістю, в реальності втратили навіть ті навички, які вони мали, приміром, за радянських часів. Започаткований «Берег-Вертікалом» в 2011 році пробний проект із встановлення шести майданчиків для роздільного збору сміття провалився (див. «Поводження із сміттям залишається для берегівчан надскладною технологією»).

Люди категорично відмовились сортувати власні відходи, і навіть навпаки, часом сприяли тому, аби цей процес зробити неможливим – сипали в контейнери з відсортованим папером чи склом найогидніше сміття, що зводило роботу нечисленних свідомих мешканців нанівець. Водночас Берегово охопила справжня пошесть, коли невиховані, просто дикі громадяни стали систематично викидати пакунки домашнього сміття в міські урни (чого в місті в минулому не було). Що вже казати про рівень культури населення, яке навмисно тягне мішки сміття в ліси, викидає його в парках, скверах, між будинками?
 






(фотографії з архіву)

 
Вочевидь, однією агітацією тут не обійтись, і вже давно назріла необхідність каральних мір, адже саме безкарність запускає в місті та селах (але насамперед, в Берегові) механізм, відомий соціологам як «теорія розбитих вікон». Згідно неї, невеличке невиправлене порушення дуже скоро тягне за собою лавину аналогічних і гірших. На практиці, один викинутий в урну чи просто на вулицю мішок сміття через тиждень викликає зростання там цілої купи непотребу, і такі купи захоплюють місто, як ракові пухлини.  

Проблему не вирішити без активної участі місцевих мешканців. Вони мають позбутися набутої захисної реакції – не звертати на зростаючу ентропію увагу, мовчки проходити повз сміттєві купи, не помічати сусідів, які злісно порушують норми цивілізованого співмешкання тощо. Для реагування є купа можливостей, від зробленого зауваження до заявки в поліцію на побачене правопорушення, від посту в соціальних мережах із фотографування неприємних фактів (як це нещодавно зробив один берегівчанин, див. «Аура романтичного вечірнього Берегова геть псується через купи сміття») до звернення в міськраду з викладенням конкретної претензії. Завжди варто зважати, що висока якість життя досягається не лише залученням великих грошей, а й насамперед, власною участю в благоустрої місця свого проживання.  
 


Олег Супруненко, для Beregovo.Today
Матеріали по темі:
Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число
 

вологість:

тиск:

вітер:

Loading...